Презентации по Химии

Основные понятия   Химическая коррозия - это вид коррозионного разрушения металла, связанный с взаимодействием металла и коррозионной среды, при котором одновременно окисляется металл и происходит восстановление коррозионной среды. Химическая коррозия не связана с образованием, а также воздействием электрического тока. Движущей силой (первопричиной) химической коррозии является термодинамическая неустойчивость металлов. Они могут самопроизвольно переходить в более устойчивое состояние в результате процесса: Металл + Окислительный компонент среды = Продукт реакции Значение коррозии Вызывает серьезные экологические последствия: утечка нефти, газа, других химических продуктов. Недопустима во многих отраслях промышленности: авиационной, химического, нефтяного и атомного машиностроения. Отрицательно влияет на жизнь и здоровье людей.

Вода - один из самых сильных растворителей. Она способна растворить и разрушить любую горную породу на поверхности земли. Потоки воды, ручейки и капли постепенно разрушают гранит и камни, при этом происходит выщелачивание из них легкорастворимых составных частей. Ни одна прочная порода не сможет противостоять разрушительному воздействию воды. Это процесс долгий, но неотвратимый. Соли, которые вымываются из горных пород, придают морской воде горько-солёный вкус.

СТАЛИ. ВИДЫ И СВОЙСТВА СТАЛИ Сталь — это сплав железа с углеродом (до 2%) и другими химическими элементами. Она широко применяется в машиностроении, на транспорте, в строительстве, быту. В зависимости от состава различают углеродистую и легированную сталь. В углеродистой стали содержится 0,4...2% углерода. Углерод придает стали твердость, но увеличивает хрупкость, снижает пластичность. При добавлении в сталь во время плавки других элементов: хрома, никеля, ванадия и др.— изменяются ее свойства. Одни элементы повышают твердость, прочность, другие — упругость, третьи придают антикоррозийность, жаропрочность и др. Стали, в которых есть эти элементы, называются легированными. В марках легированной стали добавки обозначают буквами: Н — никель, В — вольфрам, Г — марганец, Д— медь, К — кобальт, Т — титан. По назначению различают конструкционную, инструментальную и специальные стали. Конструкционная углеродистая сталь бывает обыкновенного качества и качественная. Первая — пластичная, но обладает невысокой прочностью. Применяется для изготовления заклепок, шайб, болтов, гаек, мягкой проволоки, гвоздей. Вторая отличается повышенной прочностью. Из нее изготавливают валы, шкивы, ходовые винты, зубчатые колеса. Сталь инструментальная обладает большей твердостью, прочностью, чем конструкционная, и применяется для изготовления зубил, молотков, резьбонарезных инструментов, сверл, резцов. Специальные стали — это стали с особыми свойствами: жаропрочные, износостойкие, нержавеющие и др.

Щелочные металлы Щелочные металлы – это элементы главной подгруппы I группы Периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева: литий Li, натрий Na, калий K, рубидий Rb, цезий Cs и франций Fr. Эти металлы получили название щелочных, потому что большинство их соединений растворимо в воде. По-славянски «выщелачивать» означает «растворять», это и определило название данной группы металлов. При растворении щелочных металлов в воде образуются растворимые гидроксиды, называемые щёлочами. Общая характеристика

Углеводы (сахара) – органические вещества, состав которых выражается формулой Cx(H2O)y, где x и y > 3. Углеводы содержатся в клетках растительных и животных организмов и по массе составляют основную часть органического вещества на Земле. Эти соединения образуются растениями в процессе фотосинтеза из углекислого газа и воды

ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ОРГАНIЧНІ СПОЛУКИ — клас сполук, в склад яких входить Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто — Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи. В органічних сполуках Карбон завжди виявляє валентність Поважай працю інших та сам праці не цурайся! ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Наука, що займається вивченням органічних сполук називається органічна хімія. Велика кількість цих сполук, такі як протеїни, жири та вуглеводні, також грають надзвичайно важливу роль у біохімії. Чіткої межі між органічними та неорганічними сполуками не існує. Мурашина кислота (перша жирна кислота) є органічною, попри те що її ангідрид, монооксид карбону, є неорганічним. Термін «органічний» зумовлений історичними причинами і походить з ХІХ століття, коли помилково вважалося, що органічні сполуки можуть утворюватися тільки в живих організмах. Зараз більшість органічних сполук виробляється штучним шляхом.  Поважай працю інших та сам праці не цурайся!

Next-generation sequencing Высокопроизводительное секвенирование «Агентство Химэксперт» Лаборатория для исследования древних ДНК открыта в СО РАН Введение в высокопроизводительное секвенирование Эволюция секвенирования: от Сэнгера к NGS Ключевые понятия NGS Этапы подготовки и проведения высокопроизводительного секвенирования «Агентство Химэксперт»

Ion Chip Технология Идея: секвенирование синтезом с электрохимической детекцией синтеза Каждая реакция имеет свой сенсор Всё организовано на чипе с большим количеством параллельно расположенных сенсоров В основе чипе технология построения электронных схем CMOS (complementary metal-oxide-semiconductor) PI™

Судаков Илья 8,,Г’’ История возникновения химии делится на несколько этапов, начиная от древнего мира и до современности. Еще в глубокой древности человек заметил, что вещества способны изменяться, превращаться в другие, обладающие новыми свойствами. Костер стал первой химической лабораторией человека. После обжига глины в огне она становилась прочной. Здесь же человек случайно получил первые металлы – медь, олово, свиней, а также стеклянные изделия из, казалось бы, обыкновенных камней. Так появились первые, как мы сейчас говорим, химические ремесла – гончарное и металлургическое. Примерно 7000 лет назад человек научился выплавлять медь и делать из нее различные изделия – орудия труда, предметы домашнего обихода, оружие. Этот период в истории древней цивилизации получил название медный век.

Цели и задачи Цель: развитие знаний обучающихся о необратимых реакциях на примере реакций ионного обмена (РИО) и условий их протекания Для достижения поставленной цели требуется решить следующие задачи: ознакомиться с РИО изучить экспериментально условия протекания РИО закрепить полученные знания Основные понятия Реакция называется необратимой, если один из продуктов реакции является нерастворимым, газообразным или малодиссоциирующим веществом Реакция называется обратимой, если не происходит связывания ионов в нерастворимые, газообразные или малодиссоциирующие вещества

АЛИФАТИЧЕСКИЕ СПИРТЫ Зависимость интенсивности пика от структуры спирта

ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЭКСПЕРИМЕНТА Каковы способы получения алкенов, в частности, этилена? Каковы химические свойства алкенов? Как отличить алкены от алканов?   1. Какие вещества относятся к алкенам?

ГОРМОНИ - це високоактивні, спеціалізовані хімічні сполуки; - гуморальні фактори дистантної дії; - синтезуються в організмі спеціалізованими залозами внутрішньої секреції; - виділяються безпосередньо в кров; - забезпечують взаємозв’язок (інтеграцію) між окремими органами; - є регуляторами обміну речовин КЛАСИФІКАЦІЯ ГОРМОНІВ за хімічною природою та механізмом дії 1. Амінокислотні та білково-пептидні гормони - мембранний позаклітинний механізм дії: адреналін, глюкагон, тропні гормони гіпофізу, вазопресин, окситоцин, паратгормон, кальцитонін та ін. 2. Гормони ліпідної природи - цитозольний внутрішньоклітинний механізм дії : тиреоїдні, статеві, гормональні форми вітамінів D3 та А, кортикостероїди

План 1. Загальна характеристика ферментів. 2. Властивості ферментів. 3. класифікація ферментів. Спільність між хімічними каталізаторами і ферментами: 1. Каталізують тільки термодинамічно можливі реакції. 2. Не змінюються в процесі реакції. 3. Не змінюють точки рівноваги і напрямку реакції. 4. Каталізують реакції в мікрокількостях. 5. Діють формуючи транзитний комплекс із субстратом, таким чином стабілізуючи транзитний стан. Ферменти - білогічні каталізатори білкової природи за допомогою яких відбуваються всі реакції в живих організмах

ИНВЕРСИОННАЯ ВОЛЬТАМПЕРОМЕТРИЯ Катодная Анодная Если суммарный электродный процесс включает стадию химической реакции, то на высоту пика тока оказывает влияние скорость этой реакции, характер продуктов реакции, растворимость образующихся соединений и т.п. Рис. 1. Принцип электрохимического инверсионного определения: 1 – стадия наложения;2 – стадия растворения Количество осажденного вещества на электроде можно оценить с помощью закона Фарадея где m – масса осажденного вещества, г; iP – предельный ток, А/см2; t – время электролиза, с; n – число электронов, участвующих в электродной реакции; F – число Фарадея, 96500 А∙с/моль; М – молекулярная масса, г/моль.

Растворы электролитов Электролиты – вещества с ионной проводимостью. Это растворы солей, кислоты, оснований, расплавы солей. I – закон Рауля для электролитов: II закон Рауля ∆Tкип =iEm ∆Tзам=iKm Закон Вант-Гоффа ∆Pосм=icRT

ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Хімічні сполуки, за їх здатністю проводити електричний струм поділяють, на електроліти, які проводять струм та неелектроліти, які його не проводять. До електролітів належать неорганічні кислоти, основи, солі та деякі органічні сполуки — карбонові кислоти, фенол, аміни тощо. Електроліти відіграють важливу роль як у виробничих процесах (добування металів методом електролізу, захист їх від корозії), так і в процесах життєдіяльності, оскільки всі фізіологічні рідини (плазма крові, шлунковий сік, спинномозкова рідина тощо) є розчинами електролітів. Розпад електролітів на йони під час розчинення їх у воді, називають електролітичною дисоціацією. Процес дисоціації є рівноважним, його характеризують ступенем (a) і константою дисоціації (КД). ЕЛЕКТРОЛІТИ Розчини або розплави проводять електролітичний струм, наприклад розчин хлориду натрію розчин хлоридної кислоти, розчин гідроксиду калію. НЕЕЛЕКТРОЛІТИ Розчини або розплави не проводять електричний струм, наприклад розчин цукру, розчин спирту, дистильована вода Джерело енергії Електроди Джерело енергії Електроди

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ РЕАКЦІЙ Усі без винятку хімічні процеси, які відбуваються у природі, умовно поділяються на дві основні групи: 1 — реакції невалентних перетворень і 2 — окисно-відновні реакції. Під час перебігу реакцій першої групи ступені окиснення атомів елементів, що входять до складу реагуючих речовин, не змінюються. Під час перебігу реакцій другої групи атоми елементів (усіх або деяких), що входять до складу реагуючих речовин, змінюють свій ступінь окиснення. Отже, окисно-відновними називають ті хімічні реакції, перебіг яких супроводжується зміною ступеня окиснення атомів елементів, що входять до складу реагуючих речовин

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ ТЕОРІЇ Комплексні сполуки називають речовини, що містять центральний атом (йон), який зв’язаний з певним числом інших частинок. 1. У молекулі будь-якої комплексної сполуки один із іонів займає центральне місце і має назву комплексоутворювач, або центральний іон. 2. Навколо центрального йона розташовується або концентруєтся певна кількість протилежно заряджених йонів або нейтральних молекул, які називаються лігандами або адендами. Центральний йон з розміщеними навколо нього лігандами утворює так звану внутрішню координаційну сферу сполуки. Основні принципи утворення комплексних сполук вперше були викладені у 1893 році швейцарським хіміком Вернером у вигляді так званої координаційної теорії. Основні положення координаційної теорії полягають у наступному. 3. Іони, що знаходяться на більш далекій відстані від центрального йона, складають зовнішню координаційну сферу комплексної сполуки. 4. Число, що показує, скільки лігандів розташовано навколо комплексоутворювача у внутрішній сфері, називається координаційним числом. Для складання формул комплексних сполук необхідно знати заряд комплексоутворювача та його координаційне число. Заряд комплексного іона дорівнює алгебраїчній сумі зарядів комплексоутворювача і лігандів. При написанні хімічної формули внутрішня сфера комплексної сполуки береться у квадратні дужки. Сумарний заряд іонів, що знаходяться у зовнішній сфері, рівний за абсолютною величиною і протилежний за знаком заряду внутрішньої координаційної сфери. Якщо комплексний йон має позитивний заряд, то зовнішня сфера складається із негативних йонів, і навпаки, якщо комплексний іон має негативний заряд, то іони зовнішньої сфери заряджені позитивно. Їх можна розглядати як продукти взаємодії таких молекул: Приклади комплексних сполук

Крім цього, рідкі кристали застосовують при виготовленні термодавачів, детекторів НВЧ-випромінювання тощо. РІДКІ КРИСТАЛИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Несколько индивидуальных веществ могут образовывать гетерогенные системы: а) механические смеси; б) дисперсные системы; гомогенные системы: а) растворы. Растворы – это гомогенные системы, состоящие из двух или более веществ, относительные количества которых могут изменяться в широких пределах и между которыми возможно химическое взаимодействие.

ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ Образование Филадельфийской хромосомы при хроническом миелоидном лейкозе ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ Детекция Филадельфийской хромосомы с помощью цитогенетического анализа

ГЕН-МИШЕНЬ: ГЕН, КОДИРУЮЩИЙ ПРЕПРОИНСУЛИН ЧЕЛОВЕКА Геномная локализация (А), геномный контекст (Б) и структура (В) гена препроинсулина человека А) Б) В) ГЕН-МИШЕНЬ: ГЕН, КОДИРУЮЩИЙ ПРЕПРОИНСУЛИН ЧЕЛОВЕКА Процессинг природного проинсулина человека (А) и минимально необходимая нуклеотидная последовательность для его эктопической экспрессии (Б) А) Б)

Общие положения теории твердения цементов С появлением в 1824 г. патента Д.Аспдина вводится понятие «портландцемент», фактически географически привязывающее к названию острова Портленд- происхождение искусственного камня, получаемого спеканием известняка и глины с последующим его тонким измельчением. Современный этап исследования и применения портландцемента в значительно большей степени связан с новыми технологическими возможностями, чем с успехами химии, поскольку кальциевая природа составляющих цемента остается неизменной и является достаточно глубоко изученной.